Про відмови сільською радою у затвердженні проектів землеустрою
Питання про відмови Кетрисанівською сільською радою у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність є такими, що найбільш обговорюють сьогодні у громаді та соціальних мережах.
З початку каденції восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради, депутатами сільської ради відмовлено у затвердженні проектів землеустрою 172 громадянам.
77 осіб подали до суду щодо скасування рішень сільської ради. 27 позовів розглянуто, але на даний час, жодне рішення ще не вступило в законну силу. На захист сільської ради у судах, в тому числі подання апеляційних заяв, витрачено двадцять сім тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять гривень.
Відповідь сільської ради щодо цього питання однозначна - збереження пасовищ на території громади є пріоритетом сільської ради. Особливо гостро у цьому році постало питання розораних толок після злив, коли воду несло у двори, замулювало водойми, сільські колодязі. В багатьох випадках земля роздана попередниками навіть не жителям громади, а чужим людям з інших областей. Недопустимим є те, що проекти землеустрою ще не затверджені, а толоки вже розорані, є навіть негласно продані. Самовільне зайняття земельних ділянок є проявом свавілля, умисного нехтування нормами законодавства, що регулюють порядок набуття земельних ділянок у власність та користування. Інспектором держконтролю з використання та охорони земель проведено відповідну роботу на території громади щодо самовільного захоплення «розорення» земельних ділянок. Адже особи, які самовільно, тобто без жодних правових підстав, займають земельні ділянки і протиправно їх використовують - грубо порушують законодавство України. Нерідко можна зафіксувати випадки обробітку с/г земель шляхом, що не відповідає визначеній категорії або цільовому призначенню, зокрема, розорювання ділянок, наданих для сінокосіння чи випасання худоби. На сьогодні, за результатами роботи держінспектора до сільської ради надійшло понад двісті вісімдесят дві тисячі гривень сплачених штрафів, що у 12 разів більше, ніж вартість захисту сільської ради у судах стосовно поданих позовів.
Наголошуємо, усупереч законам про захист земель, усупереч охоронному статусу, всупереч здоровому глузду розорюються схили ярів, пасовища, прибережні зони, болота. Які наслідки для довкілля, добробуту, здоров’я наших громадян матимемо після втрати степових екосистем?
Тож основним питанням, яким переймається Кетрисанівська сільська рада після приєднання 73 сіл бувшого Бобринецького району є те, чи довго залишилось існувати нашим степам та лукам, якщо їх всі порозорюють?
