НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ МОЛИТВИ У КЕТРИСАНІВСЬКІЙ ГРОМАДІ
Лютий для кожного українця назавжди став місяцем, що розділив життя на «до» та «після», часом, коли біль за втратами переплітається з незламною вірою в перемогу. Саме тому в Кетрисанівській сільській територіальній громаді річниця повномасштабного вторгнення та Національний день молитви стали приводом для глибокого духовного єднання. В урочистих заходах взяли участь представники апарату, депутатський корпус та керівництво ради, проте справжнім серцем зустрічі стали ті, чиє життя війна зачепила найболючіше: ветерани, рідні та близькі наших загиблих і зниклих безвісти Героїв.
Над залою лунали вірші, у яких кожне слово було просякнуте любов'ю до рідної землі. Молоді голоси Ткаченка Ярослава, Мінської Інни та Степаненко Анастасії підносили до неба молитви за Україну та її мужній народ, нагадуючи присутнім, що наша сила – у єдності та незламності духу. Очільник громади Віктор Поліщук, звертаючись до учасників зібрання, висловив слова безмежної вдячності кожному, хто став на захист територіальної цілісності та свободи нашої держави. Його промова підкреслила роль кожного воїна у збереженні миру на рідній землі.
Особливого емоційного забарвлення заходу додали виступи ветеранів Збройних Сил України – Руслана Мінського та Андрія Колоса. Поділившись спогадами про пережите, вони звернулися до цивільних громадян із важливими настановами, наголошуючи на необхідності підтримки армії та збереження внутрішньої стійкості в тилу. Тиша, що панувала під час їхніх слів, була красномовнішою за будь-які гасла.
Відзначення роковин продовжилося під куполами Свято-Миколаївської церкви, де відбувся щирий молебень. Присутні схилили голови у спільній молитві за упокій душ загиблих і померлих Захисників України, які віддали найдорожче за наше майбутнє. Завершився день пам’яті символічним жестом на Алеї Слави в селі Кетрисанівка. Сільський голова Віктор Поліщук поклав квіти до меморіальної дошки, вшановуючи подвиг тих, чиї імена назавжди вписані в історію нашої боротьби за незалежність.
