Матеріали з охорони праці та безпеки життєдіяльності

З ЧИМ НЕ МОЖНА ПРИХОДИТИ У ШКОЛУ: нові правила безпеки для учнів

З ЧИМ НЕ МОЖНА ПРИХОДИТИ У ШКОЛУ: нові правила безпеки для учнів Безпечне навчальне середовище у школі — це умови, що захищають дітей та педагогів від фізичної, психологічної та інформаційної шкоди, булінгу та небезпечних факторів. Це дотримання санітарних норм, психологічний комфорт, інклюзивність і простір для розвитку без страху та дискримінації. З метою підвищення безпеки дітей та педагогів, Постановою КМУ №70 від 14 січня 2026 року запроваджено чіткі правила щодо предметів і речовин, з якими заборонено перебувати у школі. Заборонено приносити: -вогнепальну, пневматичну та спортивну зброю, її складові та боєприпаси; -вибухові пристрої, детонатори, запали, предмети, що імітують зброю; -газові балончики та інші засоби самооборони зі сльозоточивими чи подразнювальними речовинами; -алкоголь, пиво, енергетики, тютюнові вироби, електронні сигарети та рідини до них; -холодну зброю, колюче-ріжучі та метальні предмети; -електрошокові пристрої; -наручники, гумові та пластикові кийки; -піротехніку: петарди, феєрверки, димові шашки, ракети, салюти; -легкозаймисті речовини та матеріали: бензин, гас, ацетон, дизельне пальне, сірка, газові суміші; -інструменти та предмети, які можуть завдати шкоди: молотки, дрилі, пили, газові пальники, балончики для газових пальників; -наркотичні та психотропні речовини. Винятки: предмети, що використовуються у господарській діяльності школи, для освітнього процесу під контролем педагогів, експонати шкільних музеїв, спортивні чи виховні заходи під наглядом відповідальної особи, а також для функціонування пунктів незламності на території шкіл. Батькам варто перевіряти вміст рюкзаків дітей та пояснювати, що навіть «жартівливі» предмети, які імітують зброю, можуть спричинити серйозні наслідки. Учням слід пам’ятати: порушення правил може призвести до дисциплінарних заходів і виклику батьків у школу. Нові правила вже діють по всій Україні, даючи школам чіткий юридичний інструмент для захисту дітей. Відповідальність за дотримання правил лежить на адміністрації, батьках та самих учнях. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2026-%D0%BF?fbclid=IwY2xjawQNfThleHRuA2FlbQIxMABicmlkETJiTlBHV2RhYzFlaU4wSmQ1c3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHp-D4z2cnx_bzuEnvYjHXmWm7XG7OUBOXaNRFkbhCl74RGS5a2oMna9Xrm96_aem_TExacRH6IWMSWx23SOSGWQ#Text

15:09:12 01.05.2026

Повені та паводки: як не допустити спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь

09:48:54 23.02.2026

Як говорити з дітьми про мінну небезпеку: поради для батьків

Як говорити з дітьми про мінну небезпеку: поради для батьків Зима приносить не лише радість від снігу та канікул. Діти прагнуть покататися з гірки, відвідати ліс чи озеро, дослідити нові місцини. Однак за межами міста можуть ховатися смертельні небезпеки — міни та нерозірвані боєприпаси, що стають невидимими під сніговим покривом. З маленькими дітьми слід говорити простими словами, використовуючи зрозумілі образи. Занадто детальні описи можливих травм можуть викликати в них страхи й нічні жахіття. Натомість краще пояснювати через категорії «безпечне — небезпечне», які дитина вже засвоїла з повсякденного життя. Формулювання має бути чітким, але водночас не лякати. Достатньо сказати: «Є погані залізні штуки, які можуть дуже сильно поранити людину. Вони можуть лежати в землі або просто на траві. Якщо бачиш щось незнайоме на землі — ніколи не бери це до рук. Обов’язково поклич дорослого». Краще проводити короткі розмови регулярно — особливо перед прогулянками в нових місцях або перед канікулами, коли дитина може опинитися в потенційно небезпечному місці. Ефективно працює візуальне навчання в ігровій формі. Покажіть дитині фотографії попереджувальних табличок із написом «МІНИ» та червоних сигнальних стрічок, поясніть їхнє значення. Сформуйте чітке правило: такі місця — під суворою забороною для відвідування. Водночас уникайте надмірного драматизму. Діти молодшого шкільного віку вже розуміють причинно-наслідкові зв’язки, тож із ними можна говорити більш відверто. Важливо надавати структуровану, фактичну інформацію. Поясніть, що міни та боєприпаси — це спеціальні вибухові пристрої, які можуть роками лежати в землі й залишатися небезпечними. У цьому віці діти часто вважають: «Якщо виглядає старим — значить, не працює». Тому необхідно спростувати це хибне уявлення. Обов’язково обговоріть місця підвищеного ризику. Небезпечними є поля й лісосмуги, особливо в районах, де відбувалися бойові дії. Покинуті будинки й окопи можуть приваблювати дітей як місця для ігор, однак саме там найвища концентрація вибухонебезпечних предметів. З підлітками слід говорити відверто — як із дорослими. Абстрактні заклики на кшталт «будь обережним» не працюють. Натомість ефективним є обговорення конкретних наслідків. Варто говорити про реальність травм: ампутацію кінцівок, втрату зору чи слуху, тривалу реабілітацію, інвалідність на все життя. Обмеження у виборі професії, неможливість займатися улюбленим спортом, складнощі в особистому житті — усе це може стати наслідком однієї необдуманої дії. Ефективно діють реальні історії. Свідчення підлітків, які вижили після вибуху, але залишилися з інвалідністю, мають значно більший вплив, ніж абстрактна статистика. Коли ровесник розповідає про втрату ноги чи руки, про тривалу реабілітацію та щоденні труднощі — така історія змушує замислитися над власною поведінкою.

09:54:16 16.02.2026

ГРВІ: що варто знати та як запобігти захворюванню

15:27:39 02.02.2026

Як підготувати організм до перших холодів

Нам пощастило жити у країні з усіма сезонами, які циклічно та очікувано змінюються — навіть якщо часом дивують раптовими вибриками. І вже от-от почнеться стабільне зниження температури, до якого варто бути готовими. На думку сімейних лікарів передусім це стосується підтримання здоров’я та захисту від сезонних інфекцій, аби ви мали більше можливостей насолодитися принадами осені. Застуда — це нормально. Періодично хворіти на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є частиною звичайного існування. Застуда 2-3 рази на рік для дорослих, а для дітей навіть частіше.Частота може зростати, залежно від конкретних обставин, зокрема ймовірність підвищують такі фактори:взаємодія з людьми, особливо новими (наприклад, покупці в магазинах, учні в школах і, звісно, пацієнти у медзакладах);супутні хронічні захворювання, особливо з боку дихальної та імунної систем;хронічний стрес та втома, нестача сну;старший вік (хоча це більше пов’язано з накопиченням хронічних хвороб);деякі типи лікування, зокрема хімієтерапія, променева терапія тощо. Наш природний захист (імунітет) — це надзвичайно складна багатокомпонентна система, яка регулює сама себе, а ми можемо лише створити сприятливі або складні умови для її роботи. Якщо не йдеться про дефіцит конкретних факторів імунітету (а це серйозні стани, і діагностика їх комплексна; це не має стосунку до звичного «я часто хворію на ГРВІ»), то не існує препаратів, аби «підвищити» захист. Імуностимулятори/модулятори, які розрекламовані, зазвичай є добавками без жодного доказового ефекту. Втім, деякі люди стверджують, що ці речовини їм допомагають. Таке когнітивне викривлення існує, і йому є пояснення. З одного боку, плацебо-ефект часом дає до 30% видимого результату. А коли йдеться про звичайні не загрозливі для життя застуди, вразливість до яких суттєво залежить від психологічного стану людини, стійка впевненість у «дії» ліків може дещо допомогти — але це не ефект препарату, а ваші мобілізовані внутрішні ресурси. Подібного результату можна досягти психотерапією та просто свідомим ставленням до життя та здоров’я. З іншого боку, якщо застуда трапляється, у більшості випадків вона так чи інакше мине в середньому за тиждень. Людина починає приймати «чудесні ліки», і за кілька днів їй стає краще… у будь-якому разі. Таким чином когнітивне викривлення «підтверджується». А якщо розвиваються бактеріальні ускладнення, адепти імуномодуляторів кажуть, що хвороба просто була сильніша. Немає сенсу визначати, який із понад 200 респіраторних вірусів ви підхопили цього разу, адже це жодним чином не впливає на тактику лікування. Уся його суть полягає у коригуванні симптомів та полегшенні стану, поки організм бореться. Жодні так звані противірусні не є ефективними проти збудників звичайної застуди. ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ, ЯКЩО ЗАХВОРІЛИ:відпочивайте, максимально мінімізуйте роботу та достатньо спіть; пийте багато води, адже вона зменшує інтоксикацію; за потреби, приймайте жарознижувальні (ібупрофен або парацетамол);ці ж ліки допоможуть від головного болю, ломоти та болю в горлі; проти нежитю застосовуйте спрей із морською сіллю;за нагальної потреби й рідко — судинозвужувальні спреї;льодяники зменшать біль у горлі

15:43:52 28.01.2026

Використовуємо зарядні станції безпечно!

Тривалі вимкнення електроенергії знову повернули інтерес до автономних джерел живлення. Компактні зарядні станції стали одним із найзручніших рішень для дому, офісу чи укриття: вони працюють тихо, не виділяють шкідливих газів і дозволяють залишатися на зв’язку в будь-якій ситуації. ВТІМ, НАВІТЬ НАЙБЕЗПЕЧНІША ТЕХНІКА ПОТРЕБУЄ ГРАМОТНОГО ПОВОДЖЕННЯ. ДЕ РОЗМІЩУВАТИ ЗАРЯДНУ СТАНЦІЮ Тінь та прохолода. Ставте станцію в місці, захищеному від сонця. Перегрів — головний ворог акумуляторів. Подалі від тепла. Радіатори, обігрівачі й гаряче повітря — табу. Відстань не менше метра. Не накривайте пристрій і не притискайте його до м’яких поверхонь. Суха зона. Волога, конденсат чи пара — ризик короткого замикання. Оптимально — сухе, провітрюване місце. КАБЕЛІ ТА ПІДКЛЮЧЕННЯ Не допускайте сильного натягу або перегинів дротів. Уникайте перехрещення й заплутування кабелів. Забезпечте захист від механічних пошкоджень і нагрівання. Не залишайте проводку посеред проходу — мінімізуйте ризик випадкового зачеплення. За можливості прокладайте дроти вздовж стін або фіксуйте їх. ДОДАТКОВІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ Недоступно для дітей. Пристрій та роз’єми мають бути поза зоною досяжності. Огляд перед роботою. Перевіряйте цілісність корпусу, кабелів і роз’ємів перед кожним використанням. Початкове заряджання. Перед першим увімкненням повністю зарядьте станцію згідно з інструкцією. ГОЛОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Тримайте пристрій подалі від сонця, відкритого вогню та джерел тепла. Не допускайте контакту з водою чи парою. Уважно ознайомтеся з інструкцією виробника. Використовуйте станцію в межах допустимого навантаження. Слідкуйте за кабелями та уникайте випадкових ривків. Зберігайте обладнання в місцях, недоступних для дітей. Оберігайте станцію від падінь та ударів. Не розбирайте та не ремонтуйте обладнання самостійно. Дотримуйтеся рекомендованих показників температури та вологості

15:41:31 28.01.2026

Як організувати роботу з генератором у закладі освіти

Неправильна експлуатація генератора може призвести до опіків, ураження струмом, отруєння чадним газом чи спровокувати пожежу. Тож маєте не лише знати правила безпеки під час роботи з генератором в закладі освіти, а й підготувати відповідну документацію. Впоратися з цими завданнями допоможе фахівець з охорони праці та безпеки життєдіяльності. Щоб забезпечити безперервне електропостачання, у закладах освіти встановлюють генератори. Вони дають можливість працювати й навчатися при відключенні стаціонарного електроживлення. Генератор — це аварійне джерело живлення, яке використовують у разі критичної необхідності відповідно до дозвільних документів, адже небезпека їх експлуатації та екологічна небезпека є дуже високими. Дізнайтеся, як організувати безпечну роботу генератора, подбати про пожежну безпеку та які вимоги до працівників, які працюватимуть з ним. Підготуйте документи Додатково до документів з безпеки життєдіяльності та охорони праці видайте накази й підготуйте документи, які встановлюють правила установки та роботи генераторів. 1. Наказ про призначення осіб, відповідальних за проведення робіт підвищеної небезпеки, зокрема за технічний стан генератора, його безпечну експлуатацію і технічне обслуговування. Відповідальність можна покласти на особу, відповідальну за експлуатацію енергогосподарства або за експлуатацію виробничого обладнання. 2. Наказ про введення генератора в експлуатацію. 3. Окремий розділ в Інструкції з електробезпеки закладу освіти — Правила експлуатації генератора, заправки його пальним і заходи безпеки. 4. Журнал технічного обслуговування генератора. У ньому працівник, відповідальний за роботу з генератором, зазначатиме режим роботи: дату, час ввімкнення й вимкнення, заправку, огляд тощо. Керуйтеся правилами експлуатації генератора Будь-який генератор — чи то дизельний, чи то бензиновий — потрібно регулярно обслуговувати. В інструкції з експуатації (паспорті) кожної конкретної моделі генератора виробник вказує заходи безпеки, яких слід дотримуватися при роботі з ним, і всі деталі обслуговування. Перш ніж використовувати будь-який генератор, уважно прочитайте, що написано в його паспорті. Перед увімкненням генератора потрібно ретельно перевіряти стан електричної проводки. Вона не повинна мати пошкоджень або дефектів, на контактах не повинно бути слідів корозії. Не можна встановлювати генератор у малогабаритних закритих приміщеннях без належної вентиляції. Категорично заборонено самостійно вносити будь-які зміни в конструкцію пристрою. Якщо дотримуватися рекомендацій, агрегат може пропрацювати 5—10 років і навіть більше. Сучасні моделі генераторів мають високий показник моторесурсу. Дотримуйте правил безпеки під час роботи з генератором Обов’язково придбайте спеціальний захисний одяг для працівників, що матимуть справу з генератором: міцні гумові рукавички, взуття на щільній, бажано гумовій, підошві, спеціальні засоби для захисту очей і вух. Працівник, який працює з генератором, має закрити волосся головним убором, що не обмежує огляд, повністю застебнути одяг. Руки захищати рукавичками з діелектричного матеріалу (гумовими). Не можна допускати тривалого контакту пального та інших рідин генератора зі шкірою. У разі потрапляння рідин на шкіру це місце слід промити водою, а якщо бензин або мастило потрапили на одяг — ретельно випрати його. Усі роботи обов’язково проводити в добре провітрюваному приміщенні зі справною вентиляцією або просто неба. Генератор під час роботи виділяє токсичний чадний газ. Деталі двигуна сильно нагріваються. Не можна торкатися ввімкненого генератора. Це може спричинити сильний опік. Крім того, нагрів небезпечний для горючих матеріалів, рідин і газів, тому генератор повинен бути розміщений на значній відстані від них. На слух людини негативно впливає часте й тривале перебування біля генератора, який працює. Щоб уникнути цього впливу, порадьте працівнику користуватися спеціальними засобами захисту: берушами, тампонами, заглушками. Під час роботи генератора працівник має контролювати його технічний стан. Якщо виявить підтікання пального, мастила або почує сторонні звуки, повинен негайно вимкнути й знеструмити генератор.

15:38:52 28.01.2026

ЧАДНИЙ ГАЗ — СМЕРТЕЛЬНА ОТРУТА!

ЧАДНИЙ ГАЗ — СМЕРТЕЛЬНА ОТРУТА! Він накопичується у разі використання несертифікованих або несправних газових приладів, печей. При порушенні правил застосування генераторів. Невидимий людському оку та невідчутний на запах чадний газ підступно вбиває. Він легко проникає в кров через легені і взаємодіє з гемоглобіном, внаслідок чого настає гіпоксія (нестача кисню). Головним клінічним симптомом при гострому отруєнні чадним газом є втрата людиною свідомості. ПЕРША ДОПОМОГА: - потерпілого необхідно винести на свіже повітря, покласти під голову подушку, розстебнути комір і пояс; - найкращий засіб при цьому отруєнні - довготривале вдихання кисню (за наявності, використайте кисневу подушку); - на голову і груди кладуть холодний компрес; - якщо потерпілий при свідомості, його потрібно напоїти міцним чаєм, чи кавою (в жодному разі не можна давати алкоголь); - при втраті свідомості дають нюхати змочену нашатирним спиртом вату, але обережно, щоб не завдати опіків; - за відсутності дихання та серцебиття потрібно негайно приступати до проведення серцево-легеневої реанімації; - після надання першої допомоги потерпілого необхідно швидко відправити у лікарню. ______________________

15:36:57 28.01.2026

Як діяти, якщо вас настиг сильний вітер!

Як і за будь-якої загрози стихійного лиха, потрібно бути готовим до непередбачуваних ситуацій: як от, зібрати документи, речі першої необхідності, а також: усі вікна в будинку щільно закрийте, прибиріть з балконів і лоджій незакріплені предмети, які можуть випасти назовні; опинившись на вулиці, тримайтесь подалі від рекламних щитів, ліній електропередачі, недобудованих споруд, будівель що ремонтуються; сховайтесь у найближчому приміщенні або природному укритті (при сильних поривах вітру); уникайте перебування поблизу великих дерев, особливо тополь, а також не паркуйте під ними автомобілі (загрозу становлять трухляві стовбури та зірване вітром гілля); при падінні дерев чи гілок, травмуванні людей негайно інформуйте екстрені служби за телефонами 101 та 103 Як і за будь-якої загрози стихійного лиха, потрібно бути готовим до непередбачуваних ситуацій: як от, зібрати документи, речі першої необхідності, а також: усі вікна в будинку щільно закрийте, прибиріть з балконів і лоджій незакріплені предмети, які можуть випасти назовні; опинившись на вулиці, тримайтесь подалі від рекламних щитів, ліній електропередачі, недобудованих споруд, будівель що ремонтуються; сховайтесь у найближчому приміщенні або природному укритті (при сильних поривах вітру); уникайте перебування поблизу великих дерев, особливо тополь, а також не паркуйте під ними автомобілі (загрозу становлять трухляві стовбури та зірване вітром гілля); при падінні дерев чи гілок, травмуванні людей негайно інформуйте екстрені служби за телефонами 101 та 103

15:34:23 28.01.2026

Як впізнати тривожність?

Тривожність — це внутрішній стан напруження й нервовості, що може виникати в різних ситуаціях і визначається почуттям страху та душевного дискомфорту. Усі ми час від часу відчуваємо тривожність. Зазвичай хвилювання через певні події чи буденні клопоти триває недовго — від кількох хвилин до кількох днів. Але для когось тривожність — це не просто напружений день чи занепокоєння, це результат тривалого стресу, який може перерости у тривожний розлад. Не поспішайте сваритися чи ображатися, якщо людина: Довго не відповідає в чатах або ігнорує дзвінки. Це може свідчити про її тривожний стан, а навала чатів чи безліч дзвінків може лише підсилювати це відчуття. Раптом змінює плани. Несподівана хвиля тривоги може змусити людину скасувати плани в останню мить. Їй буде складно пояснити причину тим, хто не мав такого досвіду. Уникає особистих зустрічей, віддаляється. У вільний час людина залишається на самоті. Їй важко відвідувати заходи, зустрічатися з друзями чи колегами й вдавати, ніби все добре. У розмові уникає зорового контакту. Це не завжди ознаки байдужості чи неповаги. Людина з тривожністю воліє, щоб на неї не звертали уваги. Розмови віч-на-віч можуть бути для неї некомфортними. Говорить без упину, перебиває. У стані тривожності буває важко контролювати емоції й думки. Інколи людям настільки нестерпна тиша, яка виникає в розмові, що вони всіляко намагаються її заповнити. Поводиться зверхньо, дратується через дрібниці, спалахує гнівом. Людина із тривожністю часто перебуває «на грані», і будь-яка емоція може стати «останньою краплею». Якщо ви чи ваші близькі страждаєте на постійну тривожність, спробуйте: дотримуватися щоденної рутини; мати здорове харчування за графіком; мати повноцінний сон; обмежити час у соцмережах, стрічках новин; регулярно приділяти час собі (спорт, масаж, улюблені фільми, книги, музика тощо). Якщо вам не вдається подолати тривожність самотужки, обов'язково зверніться до спеціаліста. Тривожність — це внутрішній стан напруження й нервовості, що може виникати в різних ситуаціях і визначається почуттям страху та душевного дискомфорту. Усі ми час від часу відчуваємо тривожність. Зазвичай хвилювання через певні події чи буденні клопоти триває недовго — від кількох хвилин до кількох днів. Але для когось тривожність — це не просто напружений день чи занепокоєння, це результат тривалого стресу, який може перерости у тривожний розлад. Не поспішайте сваритися чи ображатися, якщо людина: Довго не відповідає в чатах або ігнорує дзвінки. Це може свідчити про її тривожний стан, а навала чатів чи безліч дзвінків може лише підсилювати це відчуття. Раптом змінює плани. Несподівана хвиля тривоги може змусити людину скасувати плани в останню мить. Їй буде складно пояснити причину тим, хто не мав такого досвіду. Уникає особистих зустрічей, віддаляється. У вільний час людина залишається на самоті. Їй важко відвідувати заходи, зустрічатися з друзями чи колегами й вдавати, ніби все добре. У розмові уникає зорового контакту. Це не завжди ознаки байдужості чи неповаги. Людина з тривожністю воліє, щоб на неї не звертали уваги. Розмови віч-на-віч можуть бути для неї некомфортними. Говорить без упину, перебиває. У стані тривожності буває важко контролювати емоції й думки. Інколи людям настільки нестерпна тиша, яка виникає в розмові, що вони всіляко намагаються її заповнити. Поводиться зверхньо, дратується через дрібниці, спалахує гнівом. Людина із тривожністю часто перебуває «на грані», і будь-яка емоція може стати «останньою краплею». Якщо ви чи ваші близькі страждаєте на постійну тривожність, спробуйте: дотримуватися щоденної рутини; мати здорове харчування за графіком; мати повноцінний сон; обмежити час у соцмережах, стрічках новин; регулярно приділяти час собі (спорт, масаж, улюблені фільми, книги, музика тощо). Якщо вам не вдається подолати тривожність самотужки, обов'язково зверніться до спеціаліста

15:32:28 28.01.2026